Вперше про людей, що колись населяли територію нашого майбутнього міста згадувалось у 1779 році. Раннє заселення території Горлівки пов'язане з природними чинниками - положенням на стику водорозділів, наявністю порівняно багатих водних ресурсів і байрачних лісів.

Піонерами заселення території сучасної Горлівки слід вважати запорожців. Перші згадки про козацькі зимовники в балках Залізна, Сухий і Житній Яр, Жованої і Байраку відносяться до 1696-1702 рр. На місці зимовників у 1776 р. були сформовані державні села Зайцево і Залізне. Населення їх склали запорожці, українські і російські селяни. Зайцево в 1785р. одержало другу назву - Микитівка, на честь Микити Дев'ятілова, переселенця з Курської губернії. До кінця ХІХ ст. Зайцево, Залізне та Государев Байрак були найбільшими багатолюдними селами Бахмутського повіту.

З 1803-1807рр. селяни Залізного і Микитівки розпочали видобувати кам'яне вугілля Щербіновської групи родовищ. Але індустріальний розвиток краю розпочався лише з виникненням залізниць.

У 1868-1869 рр. через землі селян сіл Залізного і Зайцева пройшла лінія Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Згідно з умовами концесії, будівельник залізниці С.С.Поляков зобов'язався побудувати залізовиробничий завод, копальні та копальні понад дорогою, для чого в числі інших інженерів був запрошений П.М. Горлов. Він удосконалив видобуток вугілля на двох селянських шахтах, що знаходилися біля траси залізниці, а в 1871-1873 рр. побудував тут могутню промислову шахту "Корсуньська копь №1"("Кочегарка"), яка за технічним оснащенням і організацією підземних робіт була однією з кращих у Донбасі. На честь Петра Миколайовича Горлова і назване наше місто.

У 1895 році розпочалося будівництво машинобудівного заводу для виробництва шахтного і металургійного обладнання. Того ж часу інженером М.М. Глібовим був зведений завод з випалу доломіту. Навколо нього облаштувалося робоче селище Гольма.

Горлівка стає крупним гірничозаводським центром, що належить товариству Південно-Російської кам'яновугільної промисловості. На початку ХІХ століття в Горлівці нараховувалося понад 10 тисяч працівників, не враховуючи членів їх сімей. У 1916 р. Горлівка одержала офіційний статус міста, в якому мешкало понад 30 тисяч людей.

Після Жовтневої революції великі підприємства Горлівки були націоналізовані, основна увага приділялася відновленню підприємств, зруйнованих під час громадянської війни.

З кінця 20-х років ХХ сторіччя починається інтенсивний розвиток вугільної галузі: відкриваються нові шахти, розгортається масове соціалістичне змагання за ударну працю. Значно міняється соціально-культурна зовнішність міста. Методом народного будівництва були споруджені перша восьмикілометрова трамвайна лінія і стадіон. З'явилося автобусне сполучення. У 1934 р. в Горлівці відкрився міський аероклуб. Сім спортивних товариств об'єднали понад 20 тис. спортсменів.

Мирне життя горлівчан було перерване Великою Вітчизняною війною. Основні підприємства міста перебудували свою роботу на військовий лад. Як ніколи потрібне було вугілля і горлівські шахтарі палко підхопили ініціативу - працювати за себе, і за товаришів, що пішли на фронт. Наприкінці жовтня, коли виникла безпосередня загроза Добассу, обладнання промислових підприємств було евакуйовано в Кемеровську та Челябінську області, до Киргизії та Узбекистану.

З 29 жовтня 1941р. по 5 вересня 1943р. Горлівка знаходилася в окупації італійськими війсками, союзниками фашистської Німеччини. На фронтах Великої Вітчизняної війни відзначилося багато горлівчан. 22 з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 8 воїнів стали повними кавалерами орденів Слави. Їх іменами названі вулиці міста. У 27-ми братських могилах поховано 20000 воїнів, партизан, підпільників, мирних мешканців, що стали жертвами фашизму.

Відразу після звільнення Горлівки від фашистських загарбників почалося її відновлення. Далеко за межами Донбасу була відома жіноча бригада дівчат з шахти №19-20, що кинула клич: "Дівчата і жінки, - в забій!". І пійшло горлівське вугілля, нарубане крихкими жіночими руками на допомогу відновленню зруйнованого господарства. За післявоєнні п'ятирічки повністю було відновлене все житло, комунальне господарство, школи і дошкільні установи, об'єкти культури і охорони здоров'я.

Горлівка зростала, будувалася, вводилися до ладу нові шахти, заводи, підприємства. З'явилися нові мікрорайони: Сонячний, Будівельників, Східний, Комсомольський.